Обмін полоненими: з Росії повернули групу важкохворих військових
В ході чергового обміну полоненими з російського полону повернули групу важкохворих військових, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 19 червня.
В ході сьогоднішнього обміну вдалося звільнити полонених із категорії «тяжкохворі і поранені», згідно з домовленостями у Стамбулі.
«Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України визволено з російської неволі групу Захисників, що мають поранення та суттєві проблеми зі здоров’ям», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, додому повернулися військовослужбовці Збройних сил, зокрема, представники Військово-морських Сил, Десантно-штурмових військ, Сил Територіальної оборони, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Кожен із них має важкі медичні діагнози та хвороби внаслідок поранень та перебування у полоні, додає відомство:
«У багатьох значна втрата ваги, дистрофія, виразки, проблеми із зором, захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні хвороби та проблеми з травленням».
Більшість звільнених провели в неволі понад три роки. Значна частина з них, додає штаб, потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Всі звільнені – рядові та сержанти, вони воювали на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, а також в Запорізькій та Київській областях.
Координаційний штаб додає, що продовжує роботу і найближчим часом готує наступний етап обміну полоненими.
Обмін прокоментував також президент Володимир Зеленський:
«Працюємо над поверненням наших людей. Дякую всім, хто допомагає робити ці обміни можливими. Наша мета – звільнити кожного й кожну».
Кількість звыльнених у ході сьогоднішнього етапу обміну не розголошується.
Раніше про обмін повідомляло Міністерство оборони Росії.
2 червня делегації України і РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія –це молоді солдати, яким від 18 до 25 років.Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
7 червня помічник президента Росії Володимир Мединський, який очолював російську делегацію на зустрічі у Стамбулі, заявив, що українська сторона «несподівано перенесла на невизначений термін і приймання тіл, і обмін військовополоненими».
У відповідь Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими України тоді заявив, що дата репатріації тіл загиблих українських військових не була узгоджена. Центр звинуватив російську сторону в маніпуляціях і закликав «припинити брудні ігри».
Підслуховують у магазинах і лікарнях. Як в окупованому Росією Криму знаходять і переслідують незадоволених
Як колись у СРСР, в окупованому Росією Криму насаджена система підслуховування, стеження, доносів і переслідування людей, які не згодні з політикою Кремля і засуджують повномасштабну війну проти України.
Але протестні голоси лунають усюди: у магазинах, у транспорті, лікарнях. А антивоєнні настрої помітні у соцмережах, у малюнках на вулицях, татуювання і елементах одягу.
Це спростовує заяви підконтрольної Москві влади півострова про «загальну підтримку в Криму Путіна і його політики».
Факти зібрав і опитав оглядачів проєкт Крим.Реалії.
Культурна спільнота закликає уряд переобрати Кременя на посаду мовного омбудсмана
Понад 30 українських культурних та громадських діячів 19 червня опублікували звернення на підтримку уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.
Автори листа посилаються на рішення Конституційного суду від 2021 року, за яким загроза українській мові «рівносильна загрозі національній безпеці України».
За зверненням, Росія «активізувала наступ не лише на полі бою, а й в інформаційній та гуманітарній сферах»:
«Стримування українізації, відновлення зросійщення українських громадян, лінгвоцид української мови на тимчасово окупованих територіях – невіддільні елементи російської політики, спрямованої на послаблення України, її стійкості та обороноздатності. Боротьба за український мовний простір залишається одним з важливих складників екзистенційної війни за незалежність України».
Відтак підписанти висловлюють занепокоєння діями, які розцінюють як спроби дестабілізувати роботу мовного омбудсмана. За їхнім твердженням, посадовці, які на виконання закону пропонують своїх кандидатів – міністр культури та стратегічних комунікацій, міністр юстиції, уповноважений Верховної Ради з прав людини – внесли до Кабміну людей, щодо яких «у громадськості виникло серйозне занепокоєння через брак досвіду мовозахисної, правозахисної діяльності і обґрунтований сумнів у їхній відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим законом».
Відтак процедура призначення мовного омбудсмана зайшла у глухий кут, адже подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду через рівень відповідальності та обсяг завдань, йдеться в зверненні.
Автори листа просять урядовців «з усією відповідальністю» поставитися до призначення уповноваженого із захисту державної мови:
«Закликаємо Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України, Міністра культури та стратегічних комунікацій, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного Уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією».
Серед 31 підписанта листа: письменники Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Тарас Кремінь прокоментував цю заяву: « Дякую за відкрите звернення визначним діячам мистецтва, культури і спорту. Служу народу України!»
Кабінет міністрів обрав Тараса Кременя уповноваженим із захисту української мови у 2020 році.
«Що не померзло, те посохло». Втрата врожаю на понад мільярд гривень. Фермери Херсонщини просять про допомогу
Фермери Херсонської області втратили врожай на понад 55 тисячах гектарів землі, повідомила Всеукраїнська аграрна рада. Загалом цьогоріч на підконтрольній Україні частині області планували засіяти 250 тисяч гектарів землі. Тобто не буде врожаю приблизно на пʼятій частині посівних площ. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» докладніше дізнавався про те:
- Чому фермери зазнали збитків та чи вплинула на це війна?
- Які посіви пошкоджені найбільше?
- Чи зможе держава сплатити компенсації фермерам?
- Та як зміна клімату повʼязана з руйнацією Каховської ГЕС?
ГУР назвало імена ще 6 російських спортсменів, які підтримують агресію проти України
Головне управління розвідки спільно з Міністерством молоді та спорту 19 червня опублікувало інформацію про ще кількох діячів російського спорту, причетних до підтримки війни Росії проти України.
За оцінкою розвідки, вони «беруть активну участь в інформаційно-психологічних операціях проти України, підтримують агресивну політику Кремля та водночас залишаються частиною світового спортивного середовища».
До переліку потрапили:
- фехтувальниця Яна Єгорян – лейтенантка збройних сил РФ, виступає клуб ЦСКА, підпорядкований Міноборони РФ. Вона є амбасадоркою загальноросійського громадського руху «Здоровоу отчесество», який працює, зокрема, на окупованих територіях України
- фігуристка Аліна Загітова, також ведуча «Першого каналу»: особисто брала участь у голосуванні щодо поправок до конституції РФ, які дозволили Володимиру Путіну переобратися ще на два терміни; відвідувала окупований Крим, у 2024 році публічно підтримала рішення Путіна балотуватися на виборах президента
- плавець Климент Колєсніков – старший інструктор з фізичної підготовки та спорту спортивної команди при управлінні центрального округу військ національної гвардії РФ, має військове звання
- борець греко-римського стилю Євгеній Байдусов – учасник Ігор країн СНД 2023 року та Чемпіонату Європи з боротьби 2025 року в Албанії, член національної збірної росії з греко-римської боротьби: «неодноразово використовував Z-символіку, яка популяризує російське вторгнення в Україну, а також відвідував тимчасово окупований Крим, публічно заявляючи, що вважає Сімферополь і Крим частиною Росії»
- дзюдоїст Арам Грігорян – член російської національної збірної з дзюдо, член спортивного клубу «Динамо», відомого належністю до органів внутрішніх справ і держбезпеки РФ, також учасник збору коштів на потреби російських військових формувань
- фристайліст Ілля Буров – член олімпійської збірної команди Росії з фрістайлу, рядовий спортивної роти та інструктор центрального спортивного клубу ЦСКА в окупованому Севастополі; «відкрито демонструє проросійську псевдопатріотичну символіку та публічно підтримує владу РФ у «боротьбі з нацизмом». Також він закликав «захищати російськомовне населення, громадян своєї країни»
Розвідка зазначає, що кожен фігурант списку залишається частиною міжнародної спортивної системи попри прямі зв’язки зі збройними формуваннями Росії та участь у пропагандистських кампаніях.
«ГУР МО України та Мінмолодьспорт закликають міжнародну спортивну спільноту до рішучих дій: повного усунення спортсменів країни-агресора від міжнародних змагань (включно з нейтральним статусом), виключення з міжнародних федерацій і припинення будь-якої співпраці з представниками Росії», – заявляє відомство.
У жовтні Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністр молоді та спорту України Матвій Бідний 1 жовтня виступили зі спільною заявою щодо неможливості повернення Росії до світового спорту. Так вони прокоментували слова віцепрезидента Міжнародного олімпійського комітету та кандидата на пост президента МОК Хуана Антоніо Самаранча-молодшого щодо перспектив російського спорту.
У МОН оновили особливості дистанційного навчання в умовах воєнного стану
Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів, які визначають особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану.
«Ці зміни – частина політики «Школа офлайн». Її мета – забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває, – на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном… Наказ набуде чинності після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Водночас, з огляду на важливість рішень, МОН уже розпочинає їхню комунікацію, щоб школи, громади й освітяни могли завчасно ознайомитися з оновленнями», – заявили у міністерстві.
Щодо змін, то, за даними МОН, вони передбачають нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів: мінімальна кількість учнів у дистанційному класі – 20 дітей, але засновники шкіл можуть зменшити цю кількість (до 10 учнів для закладів на окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України, до 15 учнів – для закладів в інших містах). Вимоги до наповненості дистанційних класів не поширюються на заклади спеціалізованої і спеціальної освіти.
Крім того, як заявили в МОН, передбачатиметься, що дистанційна робота школи можлива навіть без усіх паралелей класів. «Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1–6, 8–11 класи – 7 класу може не бути», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, у межах одного дистанційного класу учні мають навчатися лише за однією освітньою програмою. «Це допоможе вчителю ефективніше працювати з дітьми різних категорій — тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на ТОТ або за кордоном», – йдеться в повідомленні.
У МОН зазначили, що всі адаптовані зміни щодо особливостей дистанційного навчання будуть впроваджені з 1 вересня 2025 року. Більше про них можна прочитати тут.
Згідно з попередніми рекомендаціями МОН, для українських шкіл в умовах війни залишається пріоритетним очне навчання з можливістю впровадження змішаного формату. Це передбачає поєднання очних занять із дистанційними. Якщо ж школи не відповідають встановленим для цього вимогам, зокрема щодо наявності укриттів, навчання організовується в дистанційному форматі.
Російська атака знищила видавництво «Український пріоритет» у Києві
Унаслідок російської комбінованої атаки на Київ в ніч на 17 червня вщент зруйновані офіс та склад видавництва «Український пріоритет» у Києві.
Як повідомив відомий громадський діяч, письменник, директор видавництва Володимир Шовкошитний – згоріли десятки тисяч книг понад 130 найменувань.
Втрачено, зокрема, наклади книг про історію від скіфської доби до сьогодення.
Володимир Шовкошитний є співавтором тексту Декларації про державний суверенітет. Він один із організаторів і учасників ексгумації, перевезення і перепоховання Стуса, Литвина і Тихого, ліквідатор аварії на ЧАЕС.
На російсько-український війні втратив сина. Другий син на фронті.
Видавництво «Український пріоритет» засноване у 2011 році
Путін та Сі у телефонній розмові засудили Ізраїль за його удари по Ірану і домовилися про зустріч
Президент Росії Володимир Путін та лідер Китаю Сі Цзіньпін у четвер провели телефонну розмову, під час якої обидва лідери засудили Ізраїль за його удари по Ірану, повідомив Кремль.
Сторони «рішуче засуджують дії Ізраїлю, які порушують Статут ООН та інші норми міжнародного права», – заявив журналістам помічник Кремля Юрій Ушаков.
«І Москва, і Пекін принципово переконані, що немає військового вирішення поточної ситуації та питань, пов’язаних з ядерною програмою Ірану. Це рішення має бути досягнуто виключно політичними та дипломатичними засобами», – додав Ушаков.
Читайте також: Розвідка Британії назвала «виклики і можливості» для Росії від конфлікту Ірану й Ізраїлю
За його словами, співрозмовники також обговорювали двосторонні відносини країн, є домовленість, що Путін і Сі зустрінуться в Китаї 31 серпня-3 вересня.
Путін останніми днями спілкувався з президентом США Дональдом Трампом, прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу та президентом Ірану Масудом Пезешкіаномі заявляв, що Росія готова виступити посередником між сторонами.
Днями президент Франції Емманюель Макрон відкинув ідею президента США Дональда Трампа щодо посередництва Росії у врегулюванні кризи між Ізраїлем та Іраном.
Нова Зеландія запровадила додаткові санкції через російську агресію проти України
Уряд Нової Зеландії запровадив додаткові санкції через підтримку російської агресії проти України – про це міністерство закордонних справ країни заявило 19 червня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
До списку увійшли вісім юридичних та десять фізичних осіб, серед них – північнокорейські, іранські та білоруські структури, які підтримують військові дії Росії, а також російські структури, що займаються виробництвом безпілотників та іншої зброї.
Читайте також: Білорусь скасовує заборону на імпорт і продаж певних товарів із «недружніх» країн
До санкційного списку внесли два білоруських підприємства: вітебське ВАТ «Завод Легмаш» та його директора Владислава Павленка, а також мінське «КБ Безпілотні Вертольоти» та його засновника Володимира Чудакова.
Новозеландський уряд також постановив накласти санкції на 27 суден тіньового флоту Росії.
У квітні міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував Новій Зеландії за рішення продовжити військову допомогу Україні.
ЄС розробив схему для отримання більшого прибутку від заморожених російських активів – ЗМІ
Європейський Союз прагне отримати мільярди додаткових євро із заморожених російських активів, перевівши їх у більш ризиковані інвестиції – за допомогою плану, який дозволить збільшити допомогу Україні, повідомляє Politico з посиланням на чотирьох посадовців, обізнаних з перебігом процесу.
За даними видання, керівництво ЄС розглядає можливість переведення майже 200 мільярдів євро заморожених російських державних активів, що зберігаються в Бельгії, в новий, більш ризикований інвестиційний фонд, який виплачуватиме вищі відсотки.
Метою є отримання більшого прибутку, щоб допомогти втримати на плаву постраждалу від війни економіку України на тлі погроз президента США Дональда Трампа припинити фінансування.
Однак цей крок не призведе до повної конфіскації російських активів, проти чого виступають деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Італія, через фінансові та юридичні проблеми.
ЄС сподівається, що, витративши лише відсотки і залишивши основний капітал недоторканим, він зможе уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права, пише Politico.
«Вісь тріснула», «піхота не врятує». До чого Z-блогери закликають Путіна після ударів Ізраїлю по Ірану
Очільник Росії Володимир Путін, ймовірно мав на увазі удари Ізраїлю по Ірану і Смузі Гази, коли у відповідь на запитання про цілі ударів у Києві і влучення у житловий будинок, сказав: «Якби ваші журналісти бачили, як були знищені нашими ракетами цілі житлові квартали, вони навряд чи могли б вам про це щось сказати. Вони не залишилися б живими».
Між тим прокремлівські і воєнні блогери, за оцінками оглядачів «панічно» відреагували на нищівні удари Ізраїлю по Тегерану.
Російська редакція Радіо Свобода зібрала реакції Z-блогерів і їхні заклики до Кремля– вчитися на помилках свого союзника. Одне з питань, чи є насправді створена Путіним «військова вісь» Росія-Іран-Північна Корея- Китай?
З нами поки серйозно ніхто не воював», – пише російський військовий блогер Живов Z. Він підсумовує кілька днів ізраїльських атак по Ірану. Олексій Живов воює проти України в націоналістичній бригаді «Еспаньола» і на прикладі війни на Близькому Сході протягом останніх кількох днів розповідає російським військовим, до чого армія не готова.
За словами блогера, російським військовим треба готуватися до «роззброюючого удару» з боку України.
Іран до цієї тактики не підготувався, зазначає російський військовий публіцист Владислав Шуригін. Системи ППО не захищали стратегічні об'єкти, а керівництво країни не евакуювало військових керівників, «знаючи про тактику обезголовлення».
«Одній «невоюючій країні» це наочний приклад, що кабінети та штаб-квартири небезпечні», – пише анонімний провоєнний канал «Осведомитель». Він же зазначає, що Іран неефективно боровся із ізраїльськими агентами.
Заступник гендиректора ВДТРК Андрій Медведєв, який є такожучасником путінської робочої групи з питань мобілізації – вважає, що Іран не спіймав шпигунів через корупцію. «Навіть ідеологія не перемогла гроші», пише він, посилаючись на колег.
Далі читайте тут
Зеленський вшанував пам’ять загиблих на місці удару РФ в Солом’янському районі Києва
Президент України Володимир Зеленський вшанував пам’ять загиблих на місці російського удару по житловому будинку в Солом’янському районі Києва.
«Сьогодні був на місці влучання російської фугасної ракети в київську багатоповерхівку. Вшанував памʼять загиблих. Цей підлий удар по будинку серед ночі забрав життя 23 мирних людей. Цей обстріл – нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства», – йдеться у повідомленні, опублікованому у телеграмі.
«Готував атаку на комплекси «Нептун»: СБУ затримала підозрюваного в роботі на розвідку Росії
Служба безпеки України затримала військового, підозрюваного в роботі на російські спецслужби, повідомляє пресслужба відомства 19 червня.
За даними слідства, чоловік готував «повітряну атаку рашистів на українські ракетні комплекси «Нептун», які тримають під вогневим контролем прибережну акваторію Чорного моря».
Затриманий – 33-річний військовослужбовець, якого завербувала російська воєнна розвідка, відома як ГРУ, уточнює СБУ:
«За дорученням окупантів «кріт» мав передати їм геолокації підрозділу, де він проходить службу і який охороняє протикорабельні комплекси «Нептун» на півдні України. У разі отримання відповідних координат, ворог планував здійснити по них комбінований удар з використанням дронів-камікадзе та крилатих ракет».
Сили РФ вранці з артилерії обстріляли Костянтинівку, є загиблий та поранений – влада
Уранці російські війська з артилерії обстріляли Костянтинівку, є загиблий та поранений, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Горбунов.
«У період часу з 04:30 по 05:30 відбувся ворожий обстріл зі ствольної артилерії по місту Костянтинівці. Наразі встановлено два влучання по території міста. Загинула одна цивільна особа, отримавши поранення несумісні з життям за місцем мешкання. Поранено одну цивільну особу», – написав він у фейсбуці.
За його словами, також пошкоджені два фасади приватних будинків.
Горбунов повідомив, що ввечері 18 червня сили РФ атакували ударними FPV-дронами, ствольною артилерією Костянтинівці. Були пошкоджені три фасади приватних будинків та лінії електромережі.
Місцева влада повідомила про поранених на Донеччині та Херсонщині через обстріли РФ за добу
Внаслідок російських обстрілів за попередню добу були поранені 13 жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін вранці 19 червня.
За його даними, обстріли спричинили пошкодження в Покровському, Краматорському та Бахмутському районах.
«Всього за добу росіяни 36 разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 504 людини, у тому числі 77 дітей», – звітував Філашкін.
ОВА: помер один із постраждалих через російський удар по Нікопольському району
Помер 59-річний чоловік, поранений через російську атаку на Нікопольський район вранці, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 19 червня.
«До лікарні потерпілого доправили у важкому стані. Із осколковим пораненням та сильними опіками. На жаль, врятувати його не змогли», – написав Лисак у своєму телеграм-каналі.
Він висловив співчуття близьким загиблого.
Раніше голова області повідомив про п’ятьох поранених через російські обстріли Нікопольського району. За його словами, від вечора сили РФ атакували Нікопольщину дронами та артилерією, поціливши по Нікополю, Мирівській і Марганецькій громадах.
Повітряні сили ЗСУ: знешкодили 88 дронів, якими вночі атакувала Росія
Українські військові знешкодили 88 дронів, якими вночі атакувала Росія, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, російські БпЛА були знешкоджені на півночі, сході, півдні та в центрі країни: 40 – збито вогневими засобами ураження, 48 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ.
Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 6 локаціях.
Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, у ніч на 19 червня противник атакував 104 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – окупований Крим.
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом минулої доби було 163 боєзіткнення
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 163 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
За уточненою інформацією, вчора російський агресор завдав по території України 40 авіаційних ударів, скинув 58 керованих авіаційних бомб, залучив для ураження 3269 дронів-камікадзе та здійснили 5111 обстрілів позицій український військ.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку – українські захисники зупинили 48 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Малинівка, Лисівка, Миролюбівка, Мирне, Промінь, Новопавлівка, Мирноград, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Олексіївка та в напрямку Новопідгірного, Полтавки, Попового Яру.
Дещо менше атак було на Північно-Слобожанському і Курському напрямках – 29 боєзіткнень.
На Новопавлівському напрямку противник 20 разів атакував українські позиції у районах Запоріжжя, Багатиря, Веселого, Мирного, Вільного, Новосілки, Вільного Поля та Шевченка.
По 15 боїв було на Краматорському, Торецькому та Лиманському напрямках.
Російські війська також продовжують свої атаки на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку минулої доби боєзіткнень не було.
Через російські атаки по Нікопольщині постраждали п’ятеро людей – Лисак
Через російські атаки по Нікопольщині постраждали п’ятеро людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, від вечора сили РФ атакували Нікопольщину дронами та артилерією, поціливши по Нікополю, Мирівській і Марганецькій громадах.
«Попередньо, постраждали п’ятеро людей. Вогнем знищена автівка. Понівечені приватний будинок та інфраструктура», – написав він у телеграмі.
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук уточнив, що люди постраждали через ранкові удари дронами по Мирівській громаді.
У Путіна запитали про удар РФ по житлових будинках у Києві. Він відповів
Росія не завдавала ударів по житлових кварталах у Києві, а по об'єктах оборонно-промислового комплексу України, сказав президент Росії Володимир Путін на зустрічі із журналістами.
«Удар був не по житлових кварталах, а по об’єктах оборонно-промислового комплексу: по заводах, які виробляють військову техніку», – заявив Путін, відповідаючи на запитання головного редактора служби новин по Європі та Африці інформаційного агентства Associated Press Джеймса Джордана, який зазначив, що журналісти агентства бачили момент влучання російської ракети.
«Якби ваші журналісти бачили, як були знищені нашими ракетами цілі житлові квартали, вони навряд чи могли б вам про це щось сказати. Вони не залишилися б живими», – сказав Путін.
Російські військові вночі та зранку 17 червня завдали комбінованого удару по Україні з використанням ударних дронів, крилатих та балістичних ракет. Місцева влада повідомила про пошкодження у семи районах Києва.
Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, російська ракета, яка повністю знищила один з під’їздів багатоповерхівки, зайшла настільки глибоко, що провалила бетонні перекриття в підвал.
За даними МВС, на місці цього влучання російської ракети в 9-поверховий житловий будинок у Солом’янському районі Києва з-під завалів дістали тіла 23 загиблих. Пошукові роботи тривали понад 39 годин.
Загалом у Києві внаслідок російського обстрілу 17 червня загинуло 28 людей, понад 140 отримали поранення.